macwasik

По словам официального вестника Минобороны Украины все это было нашим - Борт повсталого у червні 1905 року «Потемкина», який під малиновим козацьким прапором одинадцять діб був острівцем свободи, плавучою козацькою республікою, вільною від російського царизму, цілком можна назвати кораблем української революції на Чорному морі і предтечею загальноукраїнської революції 1917–1918 років. Адже це повстання було найбільш яскравим виявом народного гніву на Чорноморському флоті, який на той час за своїм складом переважно був українським. Тож не дивно, що він почався з вигуку Григорія Вакуленчука українською: «Та доки ж ми будемо рабами!»Возникает вопрос - это мы еще 104 года назад пришли к тому, что лучше включить заднюю (сдаться румынам, а потом разъехаться по аргентинам) или же это все профанация?

Я, лично, склоняюсь к промежуточному варианту. Наши все пропили, прибили офицеров(командование на корабле), потом решили отдохнуть в Турции. Но не хватило знаний - их прибило к румынскому берегу, после чего 90% личного состава подхватили сифилис у береговых проституток и вымерли. 10% выживших зафрахтовались на балкеры и их история была утеряна.

Как вам такое изложение?